Хто править світом?

Якщо Бог править світом, то чому тоді стільки страждань та несправедливості? Таке питання іноді доводиться чути навіть від тих, хто вірить в Бога. То хто ж насправді править цим світом – Бог чи Сатана? Відповідь знаходимо у Біблії, бо саме вона називає Сатану «богом цієї системи». Сатана, якого названо ще Дияволом віддавна намагається підірвати владу Бога. Слово «Диявол» походить від грецького слова, що означає «фальшивий обвинувач», «наклепник» (2 Коринтян 4:4; 1 Івана 5:19). Будучи «батьком брехні», він багато обіцяє, але його обіцянки нічого не варті, як про це свідчить сумний приклад Єви (Івана 8:44).

Відкинувши безпосереднє керівництво Бога Адам з Євою стали вирішувати самостійно як жити їм та їхнім нащадкам. Всемогутній Бог Єгова дав нам свободу вибору та досить часу для того, щоб люди могли пересвідчитись чиє правління є найкращим. З моменту бунту в Раю і до сьогодні Сатана намагається згубно впливати на мислення людей, яких Біблія називає «синами непослуху» (Ефесян 2:1, 2).

Наслідки такої зневаги до Божої влади та бунту людство зносить уже тисячоліттями. Перепробувавши усі можливі форми правління, багато хто вважає, що будь-яка з них не є ідеальною. Можливо вам доводилось чути щось подібне: «Я не дозволяю ні батькам, ні священику, ні релігійному служителю, ні гуру, ні Біблії вирішувати, що для мене є правильним». Але чи доречно заперечувати будь яку владу? Чи може людство взагалі обійтись без правителя? Особливо в наш час, коли у суспільстві переважає дух незалежності, – то навіть слово «влада» не всім подобається, бо сама думка про підкорення є декому неприємною. Ще дехто вважає, що треба зайняти активну позицію та намагатись впливати на політику самому. Тачи призначення інших посадових осіб розв’яже проблему, а може й додасть кілька інших? 

Тощо таке влада? Влада – це інструмент наведення та підтримування порядку у суспільстві. А чи вона успішно виконує відведену їй роль, це вже інше питання. Щоб зрозуміти цепотрібно проаналізувати людську історію та те, що написано у Божому Слові.

  Хоча Бог і допустив правління свого противника Він все таки дає людям корисні настанови, що допомогли б уникнути повного безладу: «...Нехай кожна душа підкоряється тим, хто посідає вищу владу, бо вся влада від Бога і та відносна влада, яку вони мають,— саме від нього. Отже, той, хто чинить опір владі, виступає проти встановленого Богом порядку. Ті ж, хто виступає проти цього порядку, самі стягнуть на себе осуд. Адже правителі викликають страх у тих, хто чинить не добро, а зло. Хочеш не боятись влади? Завжди роби добро — і отримаєш від неї похвалу, бо правитель — Божий слуга — тобі на добро. Проте якщо чиниш зло, то бійся, оскільки він носить меч недаремно; він — Божий слуга, месник, котрий виливає гнів Бога на тих, хто чинить зло. Отже, ви маєте вагому причину підкорятися владі не лише через Божий гнів, а й через своє сумління. Власне тому ви і податки платите, адже правителі — Божі слуги для народу, які постійно зайняті своїми обов’язками. Тож віддавайте належне усім: хто вимагає податок — тому податок, хто данину — тому данину, хто страх — тому страх, хто пошану — тому пошану.» (Римлян 13:1—7). 

         Можливо, прочитавши ці рядки ви запитаєте, — чи підкорення владі має бути абсолютним? Відповідь ґрунтовану на Біблії знаходимо у статті Вартової башти: «Християни не хочуть поводитись як бунтарі, котрі повстають проти тієї чи іншої політичної системи, бо рішуче постановили понад усе визнавати владу Бога Єгови. А коли людські закони суперечать Божим, тоді не важко прийняти рішення. Ми не робимо сліпо того, що́ нам говорять. Іноді ми не повинні підкорятись волі інших, навіть якщо вони посідають владу. Так само чинили християни I століття. Наприклад, коли апостолам наказали перестати проповідувати, вони не послухалися первосвященика та інших представників влади, які належали до Синедріону. Апостоли завжди поводились правильно, хоча деколи це було всупереч вимогам влади. «Тож апостолів привели й поставили посеред залу Синедріону. І первосвященик, допитав їх та сказав: «Ми суворо заборонили вам навчати від того імені, а ви що робите? Своїм вченням ви наповнили весь Єрусалим і хочете скласти на нас вину за пролиття крові того чоловіка». У відповідь Петро та інші апостоли сказали: «Ми повинні підкорятися Богові, а не людині.» (Дії 5:27—29).

Божі служителі постійно займали тверду позицію щодо правильного, хоч би якими могли були наслідки. Вони не поступалися перед людьми лише для того, щоб завоювати їхню прихильність. Тому наша мета не в тому, щоб машинально дотримуватись Божих законів, — ми хочемо навчитися «відрізняти добревід поганого» (Євреїв 5:14). Ми прагнемо розуміти мудрість Божих доріг, щоб думати так, як псалмописьменник: «Закон Твій — у мене в серці» (Псалом 40:9). Тому варто ставити собі запитання: «Чому цей закон чи принцип мудрий? Чому варто його слухатись? Які гіркі плоди пожинають ті, хто нехтує цією порадою Бога?».

Незабаром Сатана Диявол і ті хто піддався його свавільному духові будуть покарані. А втім, Сатана хоча й має велику владу над світом, все ж він не може виходити за рамки дозволеного Богом. (2 Хронік 20:6; порівняйте Йова 1:11, 12; 2:3—6). Крім того, завжди є ті, хто хоче підкорятися Єгові, хоча вони й живуть у світі, яким править запеклий Божий противник, але вони знають, що «Над людським царством панує Всевишній» (Даниїла 4:14).

    Швидко наближається час, коли порушені в Едемі спірні питання будуть розв’язані. Тож саме тепер кожна людина має вирішити, обирає вона Божу владу чи людську. Невдовзі, в Армагеддоні, правління Єгови назавжди замінить земні уряди, що перебувають під впливом Сатани. Це пророцтво, записане в Даниїла 2:44. Там ми читаємо: «За днів тих царів Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки». (Даниїла 2:44; Об’явлення 16:16). 
   Отже, людське правління зазна́є краху, а Боже Царство пануватиме над усією землею «Тоді я почув з престолу гучний голос: «Ось намет Бога з людьми; і Бог мешкатиме з ними, а вони будуть його народами. Бог сам перебуватиме з ними. І він витре кожну сльозу з їхніх очей. І вже не буде ані смерті, ані жалоби, ані голосіння, ані болю. Колишнє минуло». А Той, хто сидів на престолі, промовив: «Ось я творю все нове». І ще сказав: «Напиши, бо ці слова вірні й правдиві»» (Об’явлення 21:3—5).

Використано інформацію з публікацій Вартової башти:

^{Правління Сатани обов’язково зазнає краху} 

^{Правомірність верховної влади Єгови доведено!}