22 травня, 2012

Про духовність

ДУХОВНІСТЬ - що це таке, і чому вона потрібна людині?
У більшості, кожен має своє особисте бачення того, що таке духовність.
 
Вікіпедія про духовність. 
Ось інша думка: "Духовність є здатністю до позитивних перетворень фундаментального рівня, тобто до духотворних дій, які сприяють проявам духу. Історично саме релігія поширювала духовні практики, але духовність не обов’язково релігійна. Духовність може бути не пов’язана з традиційною моральністю. Духовність — не всяка творчість, а лише творчість на рівні фундаментальних перетворень."  

Або ще таке: "Для розуміння духовності особи велике значення має розуміння витоків духовності, котрі не зосереджені в самому індивіді, але надзвичайно важливі для нього. За Гегелем —, вони в абсолютному дусі, що втілюється в народах, за М. Бердяєвим та В. Солов'йовим, — людину духовністю наділив Бог."  


А яке висловлювання ближче вам? Чи справді духовність - це абстракція? А як щодо походження духовності - як вона зароджується? Чи можна обійтись без неї?
Проте, деколи плутають емоційне та духовне. Дехто схильний вважати похід на концерт класичної музики, до театру чи опери духовним життям. Але, переважно, такі заходи можуть задовільнити лише наші емоційні потреби, дарувати естетичну насолоду. Хоча, цілком заперечувати вплив, скажімо, мистецтва, як такого на духовний розвиток не можна.
Так само із книгами.
 


Хіба можна сподіватись, що немовля без сторонньої допомоги зможе вижити? Подібно до цього, ніхто не сподівається спонтанної появи моральних рис, доброї поведінки – усе це треба виховувати батькам, соціуму, самій особі. Подібно до цього відбувається (або не відбувається) розвиток духовності. Мораль, етика - поняття, що відносно чітко сформульовані, і ці поняття стосуються стосунків між людьми описані багатьма філософами. Чим тоді, відрізняється від них духовність? 

Людина, котра має духовний погляд на життя, дорожить Божими нормами. Така людина не сліпо виконує закони Бога, а розуміє принципи, закладені в основі цих законів. Вона вважає Бога Єгову своїм Другом і намагається наслідувати його особистість (Ефесян 5:1). Тому в стосунках з іншими така людина виявляє любов, доброту і лагідність (Вихід 34:6). Вона слухається Бога навіть тоді, коли це не зовсім вигідно (Псалом 15:1, 4).
 
Тому, варто брати до уваги чим ми керуємось, коли хочемо зробити щось добре. Ісус неодноразово наголошував: «Вам же — тим, хто слухає,— кажу: не переставайте любити своїх ворогів, робити добро тим, хто вас ненавидить, благословляти тих, хто вас проклинає, і молитися за своїх кривдників. Якщо хтось ударить тебе по одній щоці, підстав йому і другу, а тому, хто забирає в тебе верхній одяг, не шкодуй і спіднього. Усім, хто просить тебе, давай, а того, хто забере щось твоє, не змушуй повернути.
І що тільки хочете, аби робили вам люди, те саме робіть їм і ви.
Бо якщо ви любите тих, хто любить вас, то в чому ваша заслуга? Адже навіть грішники люблять тих, хто їх любить. І якщо робите добро тим, хто робить добро вам, то в чому ж ваша заслуга? Навіть грішники чинять так само. І якщо ви без відсотків позичаєте тим, від кого сподіваєтеся отримати позичене, то в чому ваша заслуга? Навіть грішники без відсотків позичають грішникам, щоб отримати назад стільки ж. А ви завжди любіть своїх ворогів, робіть добро та без відсотків позичайте, не сподіваючись отримати щось назад. Тоді ваша нагорода буде велика і ви будете синами Всевишнього, бо він добрий навіть до невдячних і злих. Завжди будьте милосердні, як і ваш Батько милосердний.» (Луки 6: 27-36)

Щоб навчитися жити так, як про це сказав Ісус треба докладати зусиль. Бо хто з нас може спонтанно любити своїх ворогів? Чи не відповідати злом на зло? У кого з нас не виникало запитання, «для чого я маю це робити?», адже світ живе за іншими законами. Тому духовна людина завжди повинна мати мотивацію своїх вчинків, оскільки, здебільшого має робити те, що не схвалюється широким загалом, або є для неї складним чи болючим. Без сумніву, перемогти нашу себелюбну природу може тільки духовне навчання. Дехто каже, що можна бути духовним, або просто доброю людиною маючи погляди атеїста чи агностика. А що думаєте про це ви?   

Немає коментарів: