23 травня, 2012

Яким ми бачимо світ?

Кожна людина має властиве лише їй бачення того, що відбувається у світі. Психологи розділяють людей на певні групи та підгрупи, за допомогою котрих намагаються визначити тип особистості. Безперечно,  характер людини, так само впливає на погляди людини, як і її життєвий досвід, виховання, освіта та релігія. Одним з прикладів може служити те, як впливає на людину ситуація у сімейному колі:

Скільки різних підходів, як по різному ми оцінюємо життя! Оптимісти, песимісти, реалісти, циніки, прагматики, мізантропи, філософи, мрійники, стоїки,  далі можна додавати ще і ще. Тут ще просять додати ботаніків, кажуть без них - ніяк.
Те, що визначає нашу особистість:
- життєві цінності
- моральність
- підхід до справи
- ставлення до людей
- чим відрізняємось від інших

Чому важливо знати якими ми є? Наша особистість,  наче лінза, що може викривляти погляд насвіт та впливати на поведінку. Так само, як лінзи найрізноманітнішої кофігурації, що, або виправляють  або спотворюють вади зору, так само й людина, сформована багатьма чинниками матиме відповідну до її поглядів поведінку. Вибираючи ті чи інші моральні принципи, обираючи певний життєвий шлях, ми наче надягаємо окуляри, що допомагають, або заважають іти дорогою життя. Чи справді є потреба корекції нашого духовного зору?

Ніхто не буде заперечувати того, що досконалих людей немає, тому, так чи інакше, кожна людина має спотворений погляд на речі. Оскільки, більшість розсудливих людей прагнуть бачити все у правдивому світлі, то звісно, їм важливо знати, як це  виправити.


Мабуть, є такі, хто хоче знати, чому люди різні, а ще важливіше дізнатися, чому існує така велика різниця у поглядах? Хто чи що має суттєвий вплив на наше мислення? 
Перш за все, треба згадати, що Бог створив людину досконалою, яка могла реально оцінювати світ довкола, себе, інших, обирати правдиві життєві цінності, ставити гідні цілі та досягати їх. Але небажання Адама та Єви визнавати право їх Творця встановлювати межі добра і зла призвело до того, що вони втратили не лише прихильність Бога, але й стали недосконалими, і тому неспроможними визначати, що є правильне, а що неправильне. 
Тому, тисячоліттями філософи намагаючись встановити що є добро, а що зло, і досі не дійшли спільної думки. Воно й не дивно, адже у своїх роздумах та пошуках вони відкидають Того, Кому належить право встановлювати норми добра і зла.

Яким поглядом хочемо дивимось на світ, якою особистістю бажаєм бути?  Кому дозволимо впливати на наше мислення?

Немає коментарів: