Краса, що не минає

Кажуть, що краса не вічна.

Що найперше спадає на думку, коли згадуємо красу? Мистецтво, природа, людина, мода і ще багато чого. Усе, що визнане людством, як прекрасне, підвладне часу, неминуче зазнає руйнації. Безліч мистецьких шедеврів зникли у віках, або зруйновані випадком, а деякі чудові міста - зразок чудової архітектури - нищаться на наших очах. Тож, хто заперечуватиме, що краса минає? Але, чи це справді так? 

Якщо говорити про моду, чи може ця примхлива панянка репрезентувати Красу?

Що можна сказати про моду?

Приходить на думку безліч приказак та анекдотів про те, що гарна зовнішність позбавлена внутрішньої краси обезцінюється, наче курс валюти не підкріплений золотим запасом нацбанку.

Жіноча краса - це не лише зовнішній образ, на який найчастіше звертаємо перший погляд. Бажаючи бути насправді прекрасною, кожна жінка може скористатись чудовою порадою  апостола Петра: "І нехай вас прикрашає не те, що видно одразу: заплетене волосся, золоті оздоби чи одяг, а те, що є в серці людини, її нетлінне вбрання спокійного і лагідного духу, який має надзвичайну цінність у Божих очах." (1 Петра 3: 3, 4). Він нагадав християнам, що Бог вважає  духовне вбрання не тільки гарним, але й нетлінним, вічним.

Наш Творець зважає на те, якою особистістю ми є, а не те яка у нас зовнішність: «Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік-бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце» (1 Самуїла 16: 7). Чому можна сказати, що внутрішня духовна краса людини важливіша за зовнішнє? Біблія говорить: «Краса — то омана, а врода — марнота, жінка ж богобоязна — вона буде хвалена!» На противагу цьому «золотая сережка в свині на ніздрі — це жінка гарна, позбавлена розуму» (Приповістей 11:22; 31:30).

Дбаючи про власну внутрішню оздобу, варто пам'ятати, що найважливіше мати добрі стосунки із нашим небесним Батьком. Бо саме він є тим джерелом краси, яку так пречудово відображав Ісус Христос: "«Ти кращий від людських синів, в Твоїх устах розлита краса та добро, тому благословив Бог навіки Тебе." (Псалом 45: 3). Така краса не може зникнути, вона вічна, нев’януча.