«...світло, що в тобі...» (Матвія 6:23)

 «Отже, підстава для суду така: світло прийшло у світ, однак люди полюбили темряву, а не світло, тому що їхні вчинки лихі. Бо, хто чинить ганебні діла, той ненавидить світло і не йде до світла, щоб його вчинки не викрились.» (Івана 3:19, 20).

Якщо подумати над вищезгаданими словами Ісуса, то навряд чи хтось визнає, що полюбив темряву. Однак, здебільшого люди не задумуються наскільки важливим є світло духовне.

Так як сонце світить усім, так само і Бог дає нам духовне світло, хоч не усі його приймають. І причини бувають різні. Адже Ворог Бога Сатана намагається тримати увесь світ у темряві. В Біблії написано: «Темрява землю вкриває, і густий морок — народи» (Ісаї 60:2). Сатана має вплив на усі сфери життя, в тому числі й на релігію. Він не дає людям того, що їм необхідне. Тому, навіть якщо хтось щиро і вірить у своїх богів, насправді ж вони ходять у темряві. Оманливе світло фальшивих релігій не приводить до Бога, а навпаки віддаляє від нього.

Бог з любов’ю дає нам надію на чудове життя без зла і несправедливості якими просякнутий світ Сатани. Протягом усієї історії людства Єгова через пророків та вірних людей давав розуміння духовного світла, а через Ісуса Христа він дав запевнення, що він змінить світ на краще знищивши Сатану та наслідки його злочинів. Але, навіть, ця добра новина не спроможна пробитися у деякі серця: «...Але якщо добра новина, яку ми звіщаємо, і закрита покривалом, то лише для тих, хто йде шляхом знищення,—  для невіруючих, яким бог цього світу засліпив розуми, щоб їх не сягнуло сяйво славної доброї новини про Христа, який є образом Бога.  Бо ми проповідуємо не про себе, а про те, що Ісус Христос — це Господь, а ми — раби, які служать вам задля Ісуса. І сам Бог, який сказав: «Нехай з темряви засяє світло», осяяв наші серця і через лице Христа освітив їх славним знанням про себе.» (2 Коринфян 4:3—6)

Тож який вибір ми зробимо? Світло чи темрява? Правда чи брехня? Бог чи Сатана? Життя чи смерть?

Найпростіше у всьому звинуватити Сатану. Та, все ж  треба визнати, що більшість людей самі відповідальні за свій жалюгідний духовний стан. Бо хоч би як Сатана не намагався перешкодити людині, але, якщо вона наполегливо шукає правду, то Сатані не під силу їй завадити.

А тепер подумайте, чи не винні в цьому зневіра, гордість, духовна бездіяльність та самообман, — хіба вони не віддаляють нас від Бога? Судіть самі.

Іноді люди розчаровані тим, що бачать несправедливість та беззаконня, тому говорять: «Яка правда? Де ви її бачили?». Чи такий погляд спонукуватиме їх шукати світла? Найчастіше вони так і залишаються при своїх питаннях. І, хоча, вони вважають себе християнами, але по суті не розуміють для чого ж прийшов Ісус, він сказав: 

«...Я для того народився і прийшов у світ, щоб свідчити про правду. І кожен, хтостоїть на боці правди, слухається мого голосу...» (Івана 18:37).  

Невпинно просіть — і отримаєте, шукайте — і знайдете, стукайте — і вам відчинять.(Матвія 7: 7). 

Деякі потрапляють до пастки авторитетів. Один науковець зізнається, що свого часу повірив у теорію еволюції, ще коли був студентом і не піддавав сумніву слова викладачів. Цей атеїстичний погляд віддалив його від Бога на довгі роки. Подібне відбувається і з тими, хто сліпо довіряє своїм релігійним провідникам. А що про це сказав Ісус? «...Полиште їх. Це сліпі провідники. А якщо сліпий веде сліпого, то обидва впадуть в яму...» (Матвія 15:14).

Прикро, якщо люди не розмірковують про життєво важливі речі, а як наслідок - позбавляють себе радості та надії на майбутнє. Я коли намагаюсь поділитись з людьми правдою з Божого Слова, іноді наштовхуюсь на таку реакцію:

-       Чи хочете дізнатись, що Бог зробить, щоб змінити світ на краще?  

-       Нам цього не дано знати... Це тайна.

Ви теж так вважаєте? Якщо ми так думаємо, то чи не обкрадаємо себе? В Біблії написано: "...Всевладний Господь Єгова нічого не робить, не виявивши своєїтаємниці слугам своїм, пророкам." (Амоса 3:7).

 Тож навіщо Бог відкриває таємниці пророкам? Хіба не для того, щоб вони передавали ці звістки людям?

-       У Біблії написано, що не буде смерті.

-       А Бог його знає як там буде? Ще ніхто не вернувся.

І, що цікаво, переважно так відповідають ті, які вважають себе християнами. А в Біблії написано конкретно: «...Він витре кожну сльозу з їхніх очей, і вже не буде ні смерті, ні жалоби, ні голосіння, ні болю. Колишнє минуло...» (Об’явлення 21:4).

-       Зверніть увагу, що незабаром Бог на землі відновить справедливість та мир.

-       Не морочте голови! Хто ви такі, щоб нас вчити?

«...Ісус підійшов та сказав їм: «Дана мені вся влада на небі і на землі. Тож ідіть та робіть учнями людей з усіх народів, хрестячи їх в ім’я Батька, і Сина, і святого духу, навчаючи їх дотримуватися всього того, що я вам наказав. І я буду з вами всі дні аж до закінчення цього віку».» (Матвія 28:18—20).

 Ісус пояснив учням, що відкриття Божих таємниць залежить від того, чи людина хоче довідатись про них, але це неможливо, якщо її більше влаштовує жити у незнанні: «...Вам дано зрозуміти священні таємниці Божого Царства, а для інших усе почуте так і залишається прикладами, щоб, дивлячись, вони дивилися даремно і, слухаючи, не розуміли суті сказаного." (Луки 8:10). Іншими словами: Бог запрошує усіх, але нікого не примушує. Вибір робить сама людина, а не Бог.

Є й інша крайність. Люди мають певні погляди та переконання і заспокоюють себе, що вже мають віру. Так от, якщо людина вважає, що має віру, то хіба це погано? На перший погляд, все гаразд. Але на чому та віра ґрунтується? На Біблії, чи на традиціях та впевненості, що «віра батьків не може бути поганою»? Ось, що Ісус сказав про тих, хто шанував традиції та віру своїх батьків більше за Божі заповіді: «...заради своєї традиції позбавили сили Боже слово. Лицеміри, Ісая влучно пророкував про вас:  “Ці люди шанують мене своїми устами, але їхні серця далеко від мене. Проте даремно вони поклоняються мені, бо видають людські заповіді за Божі вчення”»...» (Матвія 15:6—9).

Тож нам усім необхідно вибрати хто для нас є авторитетом: грішна людина чи Бог.

Читаючи Біблію ми не лише дізнаємося про Бога та історію людства, ми можемо зрозуміти наміри Бога щодо майбутнього, знайти відповіді на питання, що нас турбують та навчитися жити так, щоб бути щасливими вже тепер навіть у цьому злому світі, що ним править Сатана.

Я радію, що можу читати Біблію у сучасному зрозумілому перекладі. Завдяки знанням з Божого Слова я духовно зміцняюсь. Бог стає для мене ближчим. Я дякую Богові за усі щедрі дари, бо: «У тебе джерело життя, завдяки твоєму світлу ми бачимо світло» (Псалом 36: 9).