Хто може розуміти біблійні пророцтва?

Інколи Біблію видають за книгу, що сповнена містики та незбагненного, і, що цю книгу неможливо зрозуміти. Чи ви теж вважаєте, що Біблія оточена ореолом загадковості та таємниць? А може вам відомо, що протягом століть, а навіть тисячоліть поступово відкривались її таємниці? Незважаючи на те скільки ми вже знаємо, залишається ще багато питань на які  хочеться знайти відповіді. Наприклад, чому деякі речі Бог тримає у таємниці, чому іноді пророцтва важко зрозуміти аж поки не надійде слушний час; чи можемо ми отримати пожиток, якщо досліджуватимемо пророцтва, що вже сповнились; чи можемо зрозуміти ті пророцтва, що стосуються майбутнього?

     Люди намагаються зрозуміти написане у Біблії вже  не одне століття. Немало суперечок точиться навколо біблійних пророцтв. Іноді людям  здається, що деякі пророцтва схожі на заплутаний вузол. Не допоможе ні кмітливість, ані зухвалість.  Ось що написано в одній статті: «Згідно з переказами, гордіїв вузол був найбільшою загадкою за днів Александра Македонського. Той, хто спромігся розв’язати цей вельми заплутаний вузол, вважався дуже мудрою людиною і великим завойовником. Александр розв’язав цю загадку просто: розрубав вузол мечем.

Протягом віків мудреці намагалися не тільки розв’язувати складні вузли, але й відгадувати загадки, тлумачити пророцтва і навіть передрікати майбутнє. Але нерідко розв’язувати таємниці щодо майбутнього було для них надто складним завданням. Наприклад, вавилонські мудреці не змогли витлумачити слів, які чудом з’явилися на стіні палацу царя Валтасара під час гучного бенкету. Лише Даниїл, старенький пророк Бога Єгови, який умів «розплутувати вузли», зміг витлумачити пророчі слова (Даниїла 5:12). Це пророцтво, яке стосувалося загибелі Вавилонської імперії, виконалося тієї ж ночі (Даниїла 5:1, 4—8, 25—30). (Вартова башта 1.12.11)

Та навіть Даниїл, цей вибраний Богом чоловік щиро визнавав, що йому було важко зрозуміти те, що сам він записав зі слів ангела: "А ти, Даниїле, заховай ці слова, і запечатай цю книгу аж до часу кінця. Багато-хто дослідять її, і так розмножиться знання"... "А я це слухав і не розумів. І сказав я: Мій пане, який цьому кінець? І він сказав: Іди, Даниїле, бо заховані й запечатані ці слова аж до часу кінця. Багато-хто будуть очищені, і вибіляться, і будуть перетоплені; і будуть несправедливі несправедливими, і цього не зрозуміють усі несправедливі, а розумні зрозуміють." (Даниїла 12: 4, 8-10)

Тож слова пророка Даниїла: "цього не зрозуміють усі несправедливі, а розумні зрозуміють", наче заохочують до роздумів над біблійними пророцтвами, а також спонукують досліджувати Біблію з метою глибшого розуміння. Свого часу це намагались робити Ісак Ньютон та Джон Мільтон. Вони прагнули зрозуміти значення написаного у Біблії та не боялись публічно висловлювати свої роздуми про це.  

Багато суперечок точиться і навколо питання про те, хто має право тлумачити Біблію. Слід зауважити, що це питання справді варте того, щоб його розглянути. Залишається ще питання про те, чому Бог дає пророцтва та чому біблійним пророцтвам можна довіряти.

ЗАКОН СВОБОДИ

Для людини бажання бути вільною природне. Адже «Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх» (Буття 1:27).           Тобто Він наділив нас особливими дарами, що роблять нас унікальними. Але чи вміємо ми користати з цих чудових дарів? Що значить бути вільним?

Слово свобода – для більшості це вседозволеність, тобто це життя у своє задоволення без  законів, влади та підкорення Богу. Але чи можлива така повна свобода? Створивши першу пару людей, Бог дав їм лише один наказ попередивши про наслідки в разі непослуху (Буття 2: 16, 17). Адам зробив свій вибір, не уникнувши наслідків свого вчинку (Буття 3: 17-19). Плата за гріх - смерть.


 Чому Адам і Єва не використали свою свободу в інший спосіб? Адже, коли б вони залишались слухняними, то жили б вічно й донині. Нажаль, мало-хто роздумує над цим. Багатьох більше турбує питання, чи Бог знав, що Адам з Євою згрішать?

Як Творець, маючи абсолютну свободу дій, Бог міг би створити нас, на зразок роботів, щоб беззаперечно виконували Його накази. Але Бог Єгова не застосовує своєї абсолютної влади, бо розуміє бажання своїх створінь бути вільними. Як наш Творець, він добре знає про наші потреби і щедро їх задовольняє. Бог прагне, щоб ми уникали лиха та насолоджувалися життям, підкоряючись Його законам і принципам: «Я — Господь, Бог твій, що навчає тебе про корисне, що провадить тебе по дорозі, якою ти маєш ходити. О, коли б ти прислухувався до Моїх заповідей, то був би твій спокій, як річка, а твоя справедливість, немов морські хвилі!» (Ісаї 48:17, 18). Якщо ми приймаємо поради, то для кого ми це робимо, - чи ж не для власної користі?

Та й що людина може дати Богові? Що ми маємо, чого б не отримали від Нього?    Деякі люди вважають, що вони усього досягли власним розумом та зусиллями. Але чи насправді вони досягли чогось великого в очах Бога? Чому ж тоді люди нехтують законами, що дав нам Бог? Дехто вважає, що це робить життя нудним, безбарвним, ще комусь бракує адреналіну,  інші не визнають жодних авторитетів. Але чи дійсно Бог своїми законами нас обмежує? Уявіть собі ситуацію: мегаполіс без жодного дорожнього знаку – скрізь затори та хаос. Подібна ситуація виникає, коли ми відкидаємо Божі вказівні знаки. Саме вони допомагають безпечно рухатись у правильному керунку по дорозі життя. Мабуть, ніхто не обурюється, що доступ заборонено, коли бачить знак «ВИСОКА НАПРУГА !!!». Так само деякі обмеження встановлені Богом служать нам як застереження.

Всупереч розповсюдженій думці Бог не вимагає занадто багато, та не примушує нас дотримуватися встановлених ним норм та меж. Насправді, Він сприймає свободу думки й свободу дій: «Єгова — то Дух, а де дух Єгови,— там воля» (2 Коринтян 3:17, переклад Нового світу).

Тож маючи чудовий дарунок - свободу вибору, можемо потішити нашого небесного Батька розважними вчинками: «Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто» (Приповістей 27:11).    Чи цінуємо цей дар від Бога?

Чому важливо розвивати духовність?

Весь матеріальний світ підкоряється точним законам, що встановлені  Верховним Законодавцем Богом Єговою. Навіть його улюблений Син, Ісус Христос, вірно слухався закону свого Батька ще до створення фізичного всесвіту! Закони також керують ангелами (Псалом 103:20). 

Навіть тварини керуються законами, слухаючись інстинкту, який вклав у них Творець. "Оці ось чотири малі на землі, та вони вельми мудрі: мурашки, не сильний народ, та поживу свою заготовлюють літом; борсуки, люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять; немає царя в сарани, але вся вона в строї бойовім виходить; павук тільки лапками пнеться, та він і в палатах царських!" (Приповістей 30:24-28; Єремії 8:7).

А що сказати про людей? Як частина світобудови, - людина підкоряється законам Творця. Хоча нам дані такі дари, як розум, моральність і духовність, ми все-таки потребуємо божественного закону, котрий би вказував нам, як користуватися цими дарами. 

Наші прабатьки Адам і Єва були досконалими та мали можливість жити вічно, але вони не захотіли слухатися законів Творця, через що було втрачено духовний зв'язок з Богом (Буття 1:26—28; 2:15—17; 3:6—19). Тому Адам і Єва померли, та передали у спадок своїм нащадкам гріх і смерть. Унаслідок цього ми народжуємося грішними та потребуємо керівництва, щоб відновити стосунки з Богом. 

Нехтуючи "вказівні знаки" та "правила руху" дані Творцем ми можемо опинитись у тупику, чи узбіччі, а навіть зазнати катастрофи на дорозі до справжнього життя.

У Біблії говориться, що люди були створені за Божим образом (Буття 1:26, 27). Це значить, що навіть недосконалі люди спроможні наслідувати особисті риси Бога та цінувати духовне. Цар Давид, який допустився багатьох помилок, розумів, що його життя повністю залежить від Бога: «В Тебе джерело життя, — в Твоїм світлі побачимо світло» (Псалом 36:10).

Піклуючись про наше майбутнє, Бог дає нам можливість задовольняти свої духовні потреби, а також дає відповідне керівництво, щоб ми могли бачити, що корисне для нас, а що ні. Ісус сказав: «Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих» (Матвія 4:4)

Отже, нам украй потрібно споживати духовну їжу. Наше духовне і фізичне здоров’я залежить від того, наскільки глибокі в нас знання з Біблії і наскільки наполегливо ми намагаємось застосовувати біблійні принципи у своєму житті (Ісаї 48:17, 18).