ЗАКОН СВОБОДИ

Для людини бажання бути вільною природне. Адже «Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх» (Буття 1:27).           Тобто Він наділив нас особливими дарами, що роблять нас унікальними. Але чи вміємо ми користати з цих чудових дарів? Що значить бути вільним?

Слово свобода – для більшості це вседозволеність, тобто це життя у своє задоволення без  законів, влади та підкорення Богу. Але чи можлива така повна свобода? Створивши першу пару людей, Бог дав їм лише один наказ попередивши про наслідки в разі непослуху (Буття 2: 16, 17). Адам зробив свій вибір, не уникнувши наслідків свого вчинку (Буття 3: 17-19). Плата за гріх - смерть.


 Чому Адам і Єва не використали свою свободу в інший спосіб? Адже, коли б вони залишались слухняними, то жили б вічно й донині. Нажаль, мало-хто роздумує над цим. Багатьох більше турбує питання, чи Бог знав, що Адам з Євою згрішать?

Як Творець, маючи абсолютну свободу дій, Бог міг би створити нас, на зразок роботів, щоб беззаперечно виконували Його накази. Але Бог Єгова не застосовує своєї абсолютної влади, бо розуміє бажання своїх створінь бути вільними. Як наш Творець, він добре знає про наші потреби і щедро їх задовольняє. Бог прагне, щоб ми уникали лиха та насолоджувалися життям, підкоряючись Його законам і принципам: «Я — Господь, Бог твій, що навчає тебе про корисне, що провадить тебе по дорозі, якою ти маєш ходити. О, коли б ти прислухувався до Моїх заповідей, то був би твій спокій, як річка, а твоя справедливість, немов морські хвилі!» (Ісаї 48:17, 18). Якщо ми приймаємо поради, то для кого ми це робимо, - чи ж не для власної користі?

Та й що людина може дати Богові? Що ми маємо, чого б не отримали від Нього?    Деякі люди вважають, що вони усього досягли власним розумом та зусиллями. Але чи насправді вони досягли чогось великого в очах Бога? Чому ж тоді люди нехтують законами, що дав нам Бог? Дехто вважає, що це робить життя нудним, безбарвним, ще комусь бракує адреналіну,  інші не визнають жодних авторитетів. Але чи дійсно Бог своїми законами нас обмежує? Уявіть собі ситуацію: мегаполіс без жодного дорожнього знаку – скрізь затори та хаос. Подібна ситуація виникає, коли ми відкидаємо Божі вказівні знаки. Саме вони допомагають безпечно рухатись у правильному керунку по дорозі життя. Мабуть, ніхто не обурюється, що доступ заборонено, коли бачить знак «ВИСОКА НАПРУГА !!!». Так само деякі обмеження встановлені Богом служать нам як застереження.

Всупереч розповсюдженій думці Бог не вимагає занадто багато, та не примушує нас дотримуватися встановлених ним норм та меж. Насправді, Він сприймає свободу думки й свободу дій: «Єгова — то Дух, а де дух Єгови,— там воля» (2 Коринтян 3:17, переклад Нового світу).

Тож маючи чудовий дарунок - свободу вибору, можемо потішити нашого небесного Батька розважними вчинками: «Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто» (Приповістей 27:11).    Чи цінуємо цей дар від Бога?